Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що вважає своєю місією членство України в НАТО і знову заявив, що піде з посади якщо країну приймуть в Альянс.

“А що стосується того, щоб піти з посади – міняти мене буде непросто. Тобто мало просто провести вибори, треба ще й не допустити мене. Це трохи складніше. Вийде, що треба домовлятися зі мною, а я сказав, що міняюся на НАТО. Значить, я виконав своє завдання. Якщо є НАТО і війна закінчилася, значить, я виконав свою місію”, – сказав глава держави.

Крім того, він висловився про тиск з боку міжнародних партнерів, які, за його словами, можуть намагатися впливати на рішення України. Він розкритикував такі підходи, зазначивши, що вони суперечать демократичним принципам.

“Це виглядає так, що люди (не будемо називати їхні посади, скажімо так – громадяни інших країн) розповідають українцям, яким у них має бути президент. Особливо якщо ці люди займають офіційні посади. Це, якщо чесно, виглядає неконструктивно й недемократично. Можливо, це вихід для всіх – і для Путіна, і для всіх, якщо я не такий гнучкий, як вони кажуть. Ну, так, я міняюся на НАТО, чесно кажу”, – резюмував Зеленський. 

Similar Posts

Вероніка приготувала романтичну вечерю. Вона накрила стіл і сиділа тепер за ним сама. Її коханий Олексій, не зміг приїхати на побачення… Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила дочка Вероніки – Інна. – Мамо, приїдь до мене пошвидше… – попросила вона в слухавку. Вероніка стурбовано почала збиратися. Невдовзі вона приїхала до дочки додому. Інна була якась неохайна, непричесана. Це було зовсім на неї не схоже. – Що сталося?! – ахнула Вероніка. – Щось із Миколою?! – Чому ж із Миколою? – крізь сльози запитала Інна. – Зять твій найдорожчий, так? Це зі мною дещо сталося! Я – тепер одна! Як нам далі жити з сином?! Вероніка застигла, як укопана

Вадим з Наталкою одружилися. Невдовзі в них народився син Дмитрик. Вадим сам купував продукти, памперси і все що потрібно… – Вадиме, мені потрібні гроші! – якось заявила дружина. – Треба Дмитрику іграшки нові купити. – Я ж тобі тиждень тому давав на пальто й черевички, – здивувався Вадим. – Щось я не бачу обновок. От і купи на ці гроші. – Та що ти такий дрібʼязковий?! – раптом закричала дружина. – Краще б менше батькам своїм допомагав! Вони й так тобі не рідні! Вадим оторопів. Він так і застиг від почутого