Пенсії в Україні відрізняються в залежності від області з кількох основних причин:

  • Рівень заробітної плати в регіоні: Вищий середній заробіток у регіоні історично призводить до більших відрахувань до Пенсійного фонду, а отже, і до вищих пенсійних виплат.
  • Структура зайнятості: Області з великою кількістю працівників у галузях з вищими зарплатами (наприклад, промисловість, столичний регіон) мають тенденцію до вищих середніх пенсій. Наприклад, у промислових регіонах, таких як Донецька та Дніпропетровська області, традиційно виплачують вищі пенсії через значну кількість шахтарів та працівників важкої промисловості, які мали вищі зарплати та пільговий стаж.
  • Тривалість страхового стажу: Регіони з більш “старим” населенням, яке довше працювало та накопичувало страховий стаж, можуть мати вищі середні пенсії.
  • Регіональні доплати та надбавки: У деяких регіонах можуть існувати місцеві програми соціальної підтримки пенсіонерів, що впливають на загальний розмір виплат.

Де найбільша і де найменша пенсія (станом на квітень 2025 року):

За даними Пенсійного фонду України станом на 1 квітня 2025 року:

  • Найбільша середня пенсія: Традиційно спостерігається у Києві, де вона становить 8 708 гривень. Це пояснюється вищим рівнем заробітних плат та більшою часткою працівників у високооплачуваних сферах. До п’ятірки лідерів також входять Донецька (7 814 грн), Луганська (7 314 грн), Дніпропетровська (7 082 грн) та Київська (6 671 грн) області.
  • Найменша середня пенсія: Зазвичай фіксується у західних областях України. На 1 квітня 2025 року найнижчі показники були у Тернопільській області – 4 931 гривня, далі йдуть Чернівецька – 5 100 гривень та Закарпатська – 5 175 гривень.
Similar Posts

– Маринко, я виходжу заміж! – заявила своїй дорослій внучці баба Оля. – Заміж?! – Марина мало не розлила ранкову каву. – У твоєму віці? Ти серйозно?! – А що такого? – незворушно сказала баба Оля. – Памʼятаєш, я тобі розказувала про Степана? – І що тепер? – запитала Марина. – Та що, подзвонив, каже: «Все життя тільки про тебе й думав, Олечко!» – сказала жінка. – Ох, бабусю, – Марина похитала головою. – Тут ще є одне діло… – раптом додала баба Оля. Марина насторожилася. – Яке ще діло? – запитала вона. – Розумієш… – сказала вона. – Я до Степана переїду. А в моїй кімнаті буде дехто жити… – Хто буде жити?! – Марина не розуміла, що це робиться