Мені було дуже кумедно слухати, як Сева, мій чоловік, диктує мені свої абсурдні умови, а його мама, Поліна Олексіївна, підказує йому текст, як суфлер. Я уважно вислухала ультиматум чоловіка, вдихнула глибше й пояснила йому, хто в моєму домі є господарем. Виявилося, що це зовсім не Всеволод, як він легковажно думав.

— Це що, шпалери? — обурювалася Поліна Олексіївна, розглядаючи рулони, які ми тільки що принесли з магазину. — Це якась нісенітниця! Лідія, ти вибирала? Узнаю твій без смаку почерк. Скільки разів вам говорила — візьміть мене в магазин, я б дала вам кілька корисних порад. Самі знаєте, у мене бездоганний смак.

Я тихо посміхнулася. «Бездоганний смак…». Якщо подивитись на ремонт у квартирі Поліни, який уже має 25 років, то можна собі уявити, що б вона для нас вибрала.

— Що це?! — знову закричала свекруха, вказуючи сухим пальцем на фотографію, що лежала на ящиках. — Що це за шафи?
— Це сучасна й стильна стінка, ось що це, — гордо відповіла я. — Н називається «Елегант-М», наймодніший тренд цього сезону.
— Це не стінка, це паркан! — продовжувала розвивати свою думку Поліна. — Я дивлюся на фотографію і бачу якийсь маленький паркан, а не добротну поліровану стінку в п’ять секцій під стелю.
— Поліна Олексіївна, — з захопленням почала я. — Ваші поліровані стінки під стелю — це пережиток минулого, архаїка, розумієте? Зараз в моді мінімалізм, коли залишається багато простору. Достатньо, щоб в центр поставити телевізор, для речей є шафа. Ергономіка чистої води!
— Ти мені зуби не заговаривай! — сплеснула руками Поліна. — Синок, ну хоча б ти поясни своїй благоверній, що вона зіпсує нашу квартиру…
Тут Поліна зрозуміла, що сказала зайве й замовкла, перевела розмову на іншу тему. Я насторожилася. Про яку «нашу» квартиру вона говорить? Квартира моя і тільки моя. Мені її подарувала тітка Валя, яка є моєю хрещеною матір’ю.

— Лідуся, ти мені як рідна дочка, — якось сказала мені улюблена хрещена. — Я вирішила підписати цю свою «двушку» на тебе, сама поїду в село, мені радять більше дихати свіжим повітрям, а в Синьоглазово — яка краса! Як тільки вирішу всі юридичні питання, можете з Севою оселитися.
Такий жест тітки був як не можна до речі, ми з чоловіком одружені вже чотири роки, а все ще метушимося по орендованих квартирах, не вистачає грошей на перший внесок. Ми маємо досить непогану роботу, але заощадити поки не виходить. Дякую тітці Валю, виручила…

— Це що, плитка кафельна?! — пролунав голос свекрухи з ванної. — Це ж крокодил якийсь, а не плитка… Навіщо цей нарочито зелений колір? Моєшся в ванній, ніби всередині алігатора опинився.

— А ви часто буваєте всередині крокодила? — усміхнулася я. — Так добре знаєте всі деталі, ніби вас алігатор нещодавно виплюнув.

— Севочка, чому твоя дружина хамить твоїй мамі? — знову почала свою тираду Поліна. — Навіть твій батько, царство йому небесне, не міг собі такого дозволити. Поясни їй, а то я за себе не ручаюсь.
Чоловік стояв, не знаючи, кого слухати. Він у мене такий, звик ходити на поводу у мами, що вона скаже, те й робить. Я навіть дивуюсь, як він погодився з моїм вибором в магазині, не став дзвонити мамі і уточнювати.

Similar Posts